Інформація про місію

Мiсiя ООН у Суданi (UNMIS – United Nations Mission in Sudan) почала дiяти у 2005 роцi на пiдставi резолюцii Ради Безпеки ООН № 1590 вiд 24 березня 2005 р. Проголошення незалежності Республіки Південний Судан стало свого роду кульмінацією шестирічного мирного процесу, який почався із підписання мирної угоди (Comprehensive Peace Agreement) 9 січня 2005 р. урядом Судану і Народно-визвольною армією Судану про припинення збройного конфлікту, який тривав протягом двох десятиліть. Міжнародна миротворча місія ООН у Судані (МООНС) забезпечувала дотримання основних вимог мирної угоди, включаючи проведення референдуму стосовно визначення політичного статусу Південного Судану. 9-15 січня 2011 року відбувся референдум стосовно визначення політичного статусу Південного Судану.  98.83%  населення проголосували «за».  Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун надав схвальні відгуки стосовно результатів проведеного референдуму, які у повній мірі відобразили волю народу Південного Судану.  

Визначивши, що ситуація у Південному Судані продовжує становити загрозу для міжнародного миру і безпеки у регіоні, Рада Безпеки ООН резолюцією 1996 (2011) від 8 липня 2011 р. постановила заснувати з 9 липня 2011 року Місію Організації Об’єднаних Націй у Південному Судані (МООНПС) на початковий період у один рік з можливістю продовжити строк її дії, якщо це буде потрібно.  

Департаментом миротворчих операцiй  ООН у Нью-Йорку (UN DPKO) було прийнято рiшення розгортати нову мiсiю не “з нуля",  а на базi функціонуючої iнфраструктури МООНС. Зоною вiдповiдальностi МООНПС залишається лише Пiвденний Судан.

Початкова санкціонована чисельність персоналу МООНПС: військовий персонал – до 7000 чоловік, включно з  офіцерами зв’язку та штабними офіцерами; цивільний поліцейський персонал – до 900 чоловік (включно зі сформованими підрозділами); відповідний цивільний компонент (включно зі спеціалістами з питань дотримання прав людини).  Рада Безпеки постановила через три і шість місяців розглянути питання стосовно можливості скорочення чисельності військового персоналу до 6000 чоловік.

Мандат МООНПС спрямований на виконання наступних завдань:

Сприяння встановленню миру, розбудови державності та економічного розвитку

• надання консультацій, послуг та підтримки уряду Південного Судану стосовно перехідного політичного процесу, державного управління і встановлення державної влади включно з розробкою національної політики;
• заохочення участі населення у політичних процесах, в тому числі шляхом надання консультацій уряду Південного Судану і надання підтримки стосовно проведення всеосяжного конституційного процесу; заохочення створення незалежних засобів масової інформації та забезпечення участі жінок у форумах, на яких приймаються важливі для країни рішення.

Сприяння у здійсненні урядом Південного Судану своїх обов’язків з попередження та врегулювання конфліктів та захисту цивільних осіб

• надання — в межах можливостей — послуг з укріплення довіри і посередництва на території всієї країни, окремих штатів і графств з метою прогнозування, попередження і врегулювання конфліктів;
• створення і впровадження в рамках місії потенціалу раннього попередження, заснованого на комплексному підході до збору інформації, спостереженні, перевірці, попередженню та оповіщенню, і механізмів реалізації наступних дій;
• спостереження, розслідування, перевірки і регулярної відправки повідомлень, що стосуються порушень прав людини та потенційних загроз цивільному населенню, а також здійснених та потенційних порушень норм міжнародного гуманітарного права та міжнародних стандартів у галузі прав людини, налагодження взаємодії з Управлінням Верховного комісара з прав людини, доведення до відома влади результатів цієї взаємодії у разі необхідності і негайного інформування Ради Безпеки ООН про випадки грубих порушень прав людини;
• надання уряду Південного Судану, у тому числі військовим та поліцейським структурам на національному та місцевому рівнях відповідно до ситуації, консультативної допомоги та підтримки у виконанні їхнього обов’язку з забезпечення захисту цивільних осіб у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права, міжнародними стандартами в галузі прав людини та нормами біженського права;
• стримування насильства, в тому числі шляхом попереджувального розгортання і патрулювання в районах, де ризик виникнення конфлікту є високим, у межах своїх можливостей і районів розгортання, і захисту цивільних осіб від неминучої загрози фізичного насильства, особливо у тих випадках, коли уряд Південного Судану не забезпечує необхідний захист;
• забезпечення безпеки персоналу ООН та гуманітарних організацій, їхніх об’єктів та власності, необхідних для виконання поставлених завдань, пам’ятаючи про важливість мобільності Місії, і сприяння створенню необхідних умов для безпечного, своєчасного і безперешкодного надання гуманітарної допомоги.
• сприяння уряду Південного Судану у розробці та реалізації національної стратегії роззброєння, демобілізації і реінтеграції – у співробітництві з міжнародними партнерами, приділяючи особливу увагу потребам жінок і дітей-комбатантів;
• укріплення потенціалу поліцейських служб Південного Судану шляхом надання консультацій з питань політики, планування та законодавчого оформлення, а також навчання і наставництва у ключових галузях;
• сприяння уряду Південного Судану у розробці системи військової юстиції, яка доповнить систему цивільної юстиції;
• сприяння виявленню турботи до дітей, які постраждали від військового конфлікту шляхом застосування механізму контролю і звітності;
• надання — з урахуванням наявних ресурсів — підтримки уряду Південного Судану у проведенні заходів з розмінування та укріплення здатності Управління Південного Судану з розмінування проводити відповідні заходи з розмінування відповідно до Міжнародних стандартів розмінування.

Надання — у відповідності до принципів національної відповідальності і у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй та іншими міжнародними партнерами — підтримки уряду Південного Судану в укріпленні його здатності забезпечити безпеку й верховенство права і укріпити сектори безпеки і правосуддя

• сприяння у розробці стратегій реформування сектора безпеки, забезпечення верховенства права і розвитку сектора правосуддя, включно з  правозахисними механізмами та інститутами;
• сприяння уряду Південного Судану у розробці та реалізації національної стратегії роззброєння, демобілізації і реінтеграції – у співробітництві з міжнародними партнерами, приділяючи особливу увагу потребам жінок і дітей-комбатантів;
• укріплення потенціалу поліцейських служб Південного Судану шляхом надання консультацій з питань політики, планування та законодавчого оформлення, а також навчання і наставництва у ключових галузях;
• сприяння уряду Південного Судану у розробці системи військової юстиції, яка доповнить систему цивільної юстиції;
• сприяння виявленню турботи до дітей, які постраждали від військового конфлікту шляхом застосування механізму контролю і звітності;
• надання — з урахуванням наявних ресурсів — підтримки уряду Південного Судану у проведенні заходів з розмінування та укріплення здатності Управління Південного Судану з розмінування проводити відповідні заходи з розмінування відповідно до Міжнародних стандартів розмінування. 

 

Склад та чисельність місії.

Загальна санкціонована чисельність (згідно Резолюції 2057 (2012) Ради Безпеки від 5 липня 2012 року):

• військовий персонал — 7000;
• поліцейські — 900;
• відповідний цивільний компонент.

Чисельність (станом на 31 грудня 2012 року)

• чисельність військового та поліцейського персоналу — 7157:
                                 -  військовослужбовці — 6473;
                                 -  військові спостерігачі — 140;
                                 -  поліцейські — 544;
• міжнародний цивільний персонал — 831;
• місцевий цивільний персонал — 1375;
• добровольці ООН — 391.

Примітка: статистика відносно міжнародного і місцевого персоналустаном  31 жовтня 2012 року.

 Країни, що надали персонал

Військовий персонал:

Австралія, Бангладеш, Бенін, Болівія, Бразилія, Великобританія, Гана, Гватемала, Гвінея, Німеччина, Данія, Замбія, Зімбабве, Єгипет, Індія, Індонезія, Йорданія, Йемен, Італія, Камбоджа, Канада, Кенія, Китай, Киргизстан, Малі, Монголія, Намібія, Непал, Нігерія, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Об'єднана Республіка Танзанія, Парагвай, Перу, Польща, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Руанда, Румунія, Сальвадор, Сенегал, США, Тимор, Україна, Фіджі, Філіппіни, Швеція, Швейцарія, Шрі-Ланка, Еквадор.

Співробітників поліції:

Австралія, Аргентина, Бангладеш, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гамбія, Гана, Німеччина, Замбія, Зімбабве, Індія, Індонезія, Канада, Кенія, Китай, Киргизстан, Малайзія, Намібія, Непал, Нігерія, Нідерланди, Норвегія, Російська Федерація, Руанда, Сальвадор, Самоа, Великобританія, США, Туреччина, Уганда, Україна, Фіджі, Філіппіни, Швеція, Швейцарія, Шрі-Ланка, Ефіопія, Південна Африка.

Кількість загиблих:

військовослужбовці — 4;

міжнародний цивільний персонал — 1;

інші – 3.

Метод фінансування: нарахування внесків на Спеціальний рахунок Утверждений бюджет на період з 1 липня 2012 року по 30 червня 2013 року:
839 490 000 дол. США (брутто)

Миротворчий персонал МВС України:
чисельність, національні правові підстави участі.

«...направити для участі України в Місії ООН в Республіці Південний Судан та у Тимчасових силах ООН із забезпечення безпеки в Аб'єй миротворчий персонал (військовослужбовців Збройних Сил України та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) чисельністю до 60 осіб» від 13 липня 2012 року № 446/2012)

На даний час неозброєний миротворчий персонал з числа працівників МВС складає 31 особа.

Правові підстави:

• Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» від 23 квітня 1999 року N 613-XIV;
• Указ Президента України «Про направлення миротворчого персоналу для участі України в Місії ООН у Республіці Південний Судан та у Тимчасових силах ООН із забезпечення безпеки в Аб’єй» від 13 липня 2012 року № 446/2012;
• Наказ МВС України «Про організаційне забезпечення миротворчої діяльності МВС України» від 7 грудня 2003 року№ 1490.