Політичний устрій

Офіційна назва країни: повна назва - Республіка Кіпр

Примітка: турецькі кіпріоти називають себе громадянами Турецької Республіки Північного Кіпру.

Загальноприйнята коротка назва – Кіпр

Міжнародний код: CY

Державний устрій: республіка

Столиця: Нікосія

Адміністративний поділ: Pеспубліка Кіпр поділяється на 6 районів:

• Нікосія
• Кіренея  — під керівництвом Турецької Республіки Північного Кіпру
• Ларнака  — частково під керівництвом  Турецької Республіки Північного Кіпру
• Лімасол
• Пафос 
• Фамагуста  — більша (північна) частина знаходиться під керівництвом  Турецької Республіки Північного Кіпру

 Незалежність Pеспубліки Кіпр була проголошена 16 серпня 1960 року (від Великобританії).

Примітка: турки проголосили встановлення Турецької Республіки Північного Кіпру 13 лютого 1975 р.

Національне свято: День Незалежності, 1 жовтня

Примітка: турецькі кіпріоти відзначають День Незалежності 15 листопада.

Конституція Pеспубліки Кіпр прийнята 16 серпня 1960 року; спроби ввести нову конституцію, що могла б урегулювати відносини греків з турками, не мали успіху –  у 1975 році турецькі кіпріоти написали свою конституцію й створили органи управління Турецької Федеративної Держави Кіпр, яку було перейменовано в Турецьку Республіку Північного Кіпру в 1983 році.

Виборче право: громадяни Pеспубліки Кіпр мають право голосувати з 18-ти років.

У 1960 р. Конституцією Кіпру була визначена президентська форма правління з незалежною виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади, разом зі складною системою урегулювання міжетнічних конфліктів, включаючи пропорційну систему захисту інтересів турків-кіпріотів. Наприклад, орган виконавчої влади очолює грек-кіпріот, водночас віце-президентом стає кіпріот-турок, вони обираються на п'ять років і кожен має право вето на певні законодавчі чи виконавчі рішення. Відтак Республіка Кіпр є президентською республікою. Чинний президент з 28 лютого 2008 року — Димитріс Христофіас.

Після здобуття незалежності Кіпр став одним з членів-засновників Руху Неприєднання, незважаючи на те, що три держави-гаранти - Греція, Туреччина і Великобританія були членами НАТО. Кіпр вийшов з Руху Неприєднання у 2004 році перед приєднанням до Євросоюзу.

Здобувши незалежність від Великої Британії, греки-кіпріоти тричі проводили референдум на предмет приєднання до Греції. Щоразу в пропорції дев'ять до одного виборці голосували за приєднання. Проте Греція кожного разу відмовляла у об'єднанні, посилаючись на умови договору про незалежність.

Офіційно територія Республіки Кіпр включає 98% території острова Кіпр, решту 2% займають британські військові бази Акротірі і Декелія, а також прилеглі острови Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Кордилія і Мазак. Де-факто після 1974 року острів було поділено на дві частини, 60% території контролюється владою Республіки Кіпр (яка, в основному, населена греками), інша частина — Турецькою Республікою Північного Кіпру (населена турками). ТРПК визнана тільки Туреччиною, ООН вважає цю територію окупованою Туреччиною.