Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини

Серед великої кількості раптових захворювань, небезпечних для здоров'я і життя людини, особливе місце за ступенем небезпеки й частоти посідають гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (гострий живіт). До них відносяться: перфорація (виникнення отвору в стінці органу) виразки шлунку і дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі, гостра непрохідність кишок, захворювання червоподібного відростка, защемлення грижі, холецистит, гострий панкреатит. Крім цього, виникнення гострого болю в животі можливе при нирковокам'яній хворобі, а у жінок - позаматковій вагітності. Кожне із цих захворювань має свої причини виникнення, розвитку, клінічні симптоми, методи лікування і профілактики. Але всі вони мають загальні ознаки:

1. сильні болі в одному із відділів живота або болі по всьому животу;
2. раптова поява болі на фоні нормального самопочуття;
3. нудота, блювання;
4. відсутність випорожнень або (рідко) пронос;
5. невідходження кишкових газів і здуття живота.

Всі ці ознаки можуть появляться як одночасно, так і у різних комбінаціях, гострий живіт - це сигнал про значні відхилення від норми в черевній порожнині. Такі хворі потребують термінового лікування і як правило, хірургічного втручання. Тому хворих терміново транспортують в лікувальний заклад або викликають до нього лікаря. Якщо було поставлено помилковий діагноз, то нічого страшного в цьому не має. Погано тоді, коли лікаря викликають пізно.

Ні при яких інших захворюваннях термінове направлення в лікарню не має такого життєво важливого значення, як при гострому животі. Життя хворого вирішують години, а й іноді хвилини. До прибуття лікаря хворого кладуть в ліжко, кладуть на живіт холод - міхур із холодною водою або снігом.

Увага! У випадку підозри на гострі хірургічні захворювання живота - грілку на живіт класти не можна! Хворому не можна їсти і пити, приймати знеболюючі засоби, антибіотики. Не можна давати проносних засобів або ставити клізму.

Лише фахівець може виявити причину болі і надати хворому необхідну допомогу. А якщо у лікаря виникне підозра на гостре хірургічне захворювання органу в черевній порожнині, не можна відмовлятися від госпіталізації.

Перфорація виразки шлунку і дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі. Виразкова хвороба може ускладнюватися перфорацією. Як тільки шлунковий вміст вилився у вільну черевну порожнину, одразу хворий відчуває найсильніший гострий ріжучий біль у епігастральній ділянці схожий на біль від удару кинджалом. Живіт твердий, як дошка. Обличчя нерідко вкрите потом. Кінцівки холодні. Температура нормальна, пульс сповільнений. Через деякий час (1-2 години) ці найгостріші явища поволі стихають і хворий почуває себе краще: шок закінчився. Це лише видиме і дуже небезпечне для хворого благополуччя через кілька годин змінюється явним перитонітом (запаленням очеревини), який швидко прогресує. Увесь живіт болючий, напружений. Пульс стає прискореним, язик сухий. Хворий опиняється у кризовому стані.

Перша допомога. Якнайшвидше транспортувати хворого в лікарню для операції при перших, навіть невиразних ознаках перфорації. Кожна пропущена година - це зменшення шансів на врятування життя хворому. При своєчасній ранній операції (1-3 години з моменту перфорації) практично всі хворі одужують.

Гострий апендицит - захворювання, яке спричиняється порушенням функції червоподібного відростка. Заглиблення у стінку відростка мікробів (стрептокок, стафілокок та ін.) і виникнення запального процесу - вторинні явища. Інфекція часто проникає в просвіт відростка, рідше заноситься течією крові з будь-яких інфекційних вогнищ (наприклад, при ангіні), гострий апендицит виявляється в різноманітних патологоанатомічних змінах у відростку. Особливо небезпечним є деструктивний апендицит (флегмонозний, флегмонозно-виразковий, гангренозний). Руйнування відростка закінчується його перфорацією. Запалення відростка завжди супроводжується запаленням очеревини. Перитоніт або затихає і закінчується утворенням гнояка або поширюється все далі , що може призвести до смерті.

Гострий апендицит починається зазвичай раптово. На тлі цілковитого здоров'я виникають сильні болі під ложечкою або в ділянці пупка. Нерідко спостерігається нудота, блювання. Обмацування викликає виразні болі в ділянці розміщення сліпої кишки. Черевна стінка напружена або лише у правій здухвинній ділянці, або в обох, іноді на всьому протязі передньої стінки живота. Відведення руки людини, яка натискує злегка на живіт, викликає різкі болі.

Перша допомога. Негайно направити в лікарню для обстеження і операції. Не ставити клізми, не вживати проносних та інших ліків. Заборонити приймання їжі. Не давати знеболюючих. Про все це ніколи не можна забувати: чимало людей загинуло через порушення названих вимог.

Грижа виникає внаслідок виходження нутрощів разом з пристінним листком очеревини через щілини черевної стінки. До складу грижі входять: грижові ворота, грижовий мішок і внутрішні органи. Грижові ворота утворюються у слабких місцях черевної стінки (пахвинний канал, стегновий канал, пупок тощо). Найважливіші ознаки грижі - це поява грижової пухлини на животі, що виникає чи то самостійно, чи то при напруженні м'язів живота і зникає під впливом тиску на нього або й без цього. Іноді грижа стає невправною. Грижі можуть супроводжуватися ускладненнями. Найважливіші з них - це защемлення органу, зокрема кишки, у грижових воротах або мішку. Можливі два типи защемлення - еластичне (странгуляція) і калове. У першому випадку - під впливом підвищення внутрішньочеревного тиску грижові ворота розширюються, кишка прослизає в грижовий мішок. Коли дія черевного преса припиняється, грижові ворота звужуються і щільно охоплюють нутрощі.

У защемленій кишці порушується кровообіг. Бактерії та їх токсини проникають у грижовий мішок і викликають запалення останнього. Якщо допомога запізнюється, кишка швидко мертвіє і, нарешті, перфорується. Виникає гнійно-гнильний перитоніт, хворий гине. Калове защемлення настає залежно від переповнення калом петлі кишки, що знаходиться в грижовому мішку.

Защемлення грижі характеризується такими симптомами: З'являються болі, грижа стає невправною, грижова пухлина збільшується, напружується, стає болючою при натискуванні. Розвиваються ознаки кишкової непрохідності.

Лікування гриж - операційне. При защемленні грижі проводиться негайна операція. Слід обережно транспортувати хворого до лікарні. Не намагатися вправити грижу. У тих випадках, коли грижа самостійно вправилась, операція теж необхідна, навіть тоді, коли пройшов більш-менш довгий час після защемлення.

Нирковокам'яна хвороба. Камені утворюються частіше в мисці нирки, рідше - в самій нирці. Частіше уражається одна нирка. Камені бувають різної величини і складу: фосфати, урати, оксалати. Причина їх утворення полягає у порушенні обміну, інфекціях в сечових шляхах, застою сечі.

Клініка. Характерна ознака - ниркова коліка: раптові сильні болі в поперековій ділянці, які віддають у сечовід, здухвинну ділянку, низ живота, статеві органи, ногу. Під час приступу - підвищення температури, часте і болюче сечовипускання, кров'яниста сеча, іноді виділення каменя з сечею. Після приступу залишається біль при постукуванні поперекової ділянки.

Перша допомога. Хворому дають знеболюючі препарати (анальгін, баралгін, пентальгін), грілку на поперекову область, по можливості поміщують у теплу ванну.