Східний Тимор

Для проведення опитування Рада Безпеки в резолюції 1246 (1999) від 11 червня 1999 року ухвалила заснувати Місію Організації Об'єднаних Націй у Східному Тиморі (МООНСТ). Угоди від 5 травня передбачали, що після голосування МООНСТ буде здійснювати спостереження протягом перехідного періоду, що триватиме до виконання рішення східнотиморского народу. 30 серпня 1999 року близько 98 відсотків зареєстрованих схінотиморских виборців прийшли на виборчі дільниці й 78,5 відсотка голосів проти 21,5 відсотка вирішили відмовитися від пропонованої автономії й почати процес переходу до незалежності.

Після оголошення результатів міліцейські формування прихильників інтеграції, часом за підтримкою елементів індонезійських сил безпеки, почали кампанію насильства, грабежу й підпалів на всій території. Генеральний секретар і Рада Безпеки почали інтенсивні дипломатичні зусилля з метою покласти кінець насильству та призвавши Індонезію виконати свої обов'язки по підтримці безпеки й порядку на території. 12 вересня 1999 року уряд Індонезії погодився прийняти пропозицію про допомогу з боку міжнародного співтовариства. Потім Рада Безпеки схвалила створення багатонаціональних сил під єдиною командною структурою, очолюваної державою-членом (Австралією), для відновлення миру й безпеки в Східному Тиморі, забезпечення захисту й підтримки МООНСТ при здійсненні нею своїх завдань і, у рамках наявних сил, сприяння операціям по наданню гуманітарної допомоги.

Після спалаху насильства почався вивід індонезійських збройних сил і поліції з території, що був, в остаточному, повністю завершений. Були відкликані й посадові особи індонезійської адміністрації. 28 вересня Індонезія й Португалія на нараді із членами Організації Об'єднаних Націй знову заявили про свою згоду передати керування Східним Тимором Організації Об'єднаних Націй. Вони погодилися також, що для заповнення пробілу, що виник у результаті раннього висновку індонезійської цивільної влади, необхідні були спеціальні міри.

19 жовтня 1999 року Народний консультативний конгрес Індонезії офіційно визнав результати опитування. Незабаром після цього, 25 жовтня, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй у резолюції 1272 (1999) заснувала Тимчасову адміністрацію Організації Об'єднаних Націй у Східному Тиморі (ТАООНСТ) у якості комплексної, багатоаспектної операції по підтримці миру, на яку була покладена повна відповідальність за керування Східним Тимором у період його переходу до незалежності. Відповідно до резолюції 1272 на ТАООНСТ був створений мандат, що складався з наступних елементів: забезпечення безпеки й підтримка правопорядку на всій території Східного Тимора; створення ефективної адміністрації; надання допомоги в розвитку цивільних і соціальних служб; забезпечення координації й надання гуманітарної допомоги й допомоги з метою відновлення й розвитку; надання підтримки в створенні засобів для самоврядування; сприяння в створенні умов для стійкого розвитку.

У лютому 2000 року по завершенні розгортання ТАООНСТ командування воєнними операціями було передано від МССТ Силам Організації Об'єднаних Націй по підтримці миру. ТАООНСТ почала також процес реорганізації своєї структури, для того щоб вона більшою мірою відповідала майбутньому уряду Східного Тимора й щоб розширити пряму участь східнотиморців.

30 серпня 2001 року, через два роки після всенародного опитування, більше 91 відсотка східнотиморских виборців знову прийшли на виборчі дільниці — цього разу для обрання 88 членів Установчих зборів, яким належало скласти й прийняти нову конституцію, а також заснувати механізм майбутніх виборів і переходу до повної незалежності. Незабаром після цього прийняли присягу 24 члена нової Східнотиморської ради міністрів другого перехідного уряду. Нова рада замінила перехідний кабінет, створений в 2000 році. Установчим зборам і новому східнонотиморскому уряду надана можливість управляти Східним Тимором протягом строку, що залишився, від перехідного періоду до досягнення незалежності в якості демократичної й суверенної держави.

22 березня 2002 року східнонотиморскі Установчі збори підписали першу конституцію, і після президентських виборів 14 квітня г-н Шанана Гужман був призначений обраним президентом Східного Тимора ( г-н Гужман одержав 82,69 відсотка голосів, а г-н Фансишку Шавьер ду Амарал — 17,31 відсотка). Оскільки обидві умови передачі влади були виконані, на 20 травня 2002 року було заплановане перетворення Установчих зборів у парламент країни.

Нова незалежна держава Східний Тимор привела до присяги свій перший уряд і провела перше засідання парламенту вранці 20 травня, лише через кілька годин після того, як 120 000 чоловік відсвяткували народження держави в рамках масової церемонії на окраїнах Ділі. Уряд, що складався головним чином з тих же членів кабінету, які входили до складу ради міністрів до незалежності, було офіційно затверджено президентом Шананой Гужманом. На церемонії було присутньо приблизно 300 офіційних осіб, у тому числі Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Кофі Аннан, що передав владу від імені Організації Об'єднаних Націй спікерові східнотиморского національного парламенту. Потім парламент Східного Тимора провів своє перше засідання, на якому президент Гужман представив Генеральному секретареві Аннану прохання про прийняття Східного Тимора в члени Організації Об'єднаних Націй.

Організація Об'єднаних Націй буде зберігати свою присутність у Східному Тиморі протягом усього періоду після досягнення незалежності з метою забезпечення безпеки й стабільності держави, що утворилася. Відповідно до резолюції 1410 (2002), одноголосно прийнятої Радою Безпеки 17 травня, була заснована місія-спадкоємець — Місія Організації Об'єднаних Націй по підтримці миру в Східному Тиморі (МООНПСТ). Місія була спочатку заснована на 12-місячний період, що почався 20 травня 2002 року, з наступним мандатом: надання допомоги основним адміністративним структурам, що мають вкрай важливе значення для забезпечення життєздатності й політичної стабільності Східного Тимора; виконання тимчасових функцій в області підтримки правопорядку й державної безпеки й надання допомоги в створенні Поліцейської служби Східного Тимора (ПССТ); сприяння забезпеченню безпеки Східного Тимора як усередині країни, так і за її межами.

Рада ухвалила, що Місія під керівництвом Спеціального представника Генерального секретаря буде спочатку складатися з 1250 цивільних поліцейських і військового компонента початковою чисельністю 5000 військовослужбовців, включаючи 120 військових спостерігачів. Цивільний компонент включає підрозділ по координації діяльності, пов'язаної з гендерною проблематикою й ВІЧ/СПІДом, Групу підтримки з цивільних питань у складі 100 співробітників, що виконують відповідні основні функції, Групу по тяжких злочинах і Групу по правах людини.

Рада намагалась якомога швидше приступити до скорочення чисельності МООНПСТ після ретельної оцінки положення на місцях, а також ухвалила, що МООНПСТ протягом двох років повністю передасть всю відповідальність за оперативну діяльність східнотиморскій владі, як тільки для цього будуть створені необхідні умови, не ставлячи при цьому під загрозу стабільність.

У тій же резолюції Рада віддала належне виконуваному завданню й професіоналізму співробітників ТАООНСТ і керівній ролі Спеціального представника Генерального секретаря в наданні допомоги народові Східного Тимора в процесі переходу до незалежності.

Інтегрована місія ООН у Тиморі-Лешті (ІМООНТ) була заснована відповідно до резолюції 1704 від 25 серпня 2006 року з наступним мандатом:

а) надання підтримки уряду й відповідним установам з метою зміцнення стабільності, розвитку культури демократичного керування й сприяння політичному спілкуванні між тиморскими зацікавленими сторонами в їхніх зусиллях по налагодженню процесу національного примирення й забезпеченню соціальної згуртованості;

b) надання підтримки Тимору-Лешті у всіх аспектах президентського й парламентського виборчого процесу 2007 року, у тому числі за допомогою матеріально-технічної підтримки, консультування з питань виборчої політики й перевірки або інших засобів;

c) забезпечення, завдяки присутності поліції Організації Об'єднаних Націй, відновлення й підтримки суспільної безпеки в Тиморі-Лешті за допомогою надання, як зазначено в доповіді Генерального секретаря, підтримки Національної поліції Тимора-Лешті (НПТЛ), що містить у собі тимчасове забезпечення правопорядку й суспільної безпеки до відновлення НПТЛ, і надання допомоги в додатковій підготовці, організаційному розвитку й зміцненні НПТЛ і міністерства внутрішніх справ, а також надання допомоги в плануванні й розробці механізмів забезпечення безпеки в ході виборчого процесу для адекватної підготовки національної поліції для виконання своєї ролі й функцій при проведенні виборів 2007 року;

d) надання підтримки уряду Демократичної Республіки Тимор-Лешті, підтримка зв'язку з питань безпеки й установлення постійної присутності в трьох прикордонних районах разом зі збройними поліцейськими Організації Об'єднаних Націй, доданими районним поліцейським ділянкам, за посередництвом безсторонньої присутності офіцерів зв'язку Організації Об'єднаних Націй;

e) надання допомоги уряду Демократичної Республіки Тимор-Лешті в проведенні всеосяжного огляду майбутньої ролі й потреб сектора безпеки, включаючи Фалінтіл-Національні сили оборони Тимора-Лешті, міністерство оборони, НПТЛ і міністерство внутрішніх справ, з метою підтримки уряду за допомогою надання радників та в співробітництві й координації з іншими партнерами в активізації створення інституціонального потенціалу там, де це необхідно;

f) за співробітництва й координації з іншими партнерами надання допомоги в нарощуванні потенціалу державних і урядових закладів в областях, де необхідні спеціальні знання, таких, як сектор правосуддя, і пропаганда «компакта» між Тимором-Лешті й міжнародним співтовариством для координації діяльності уряду, Організації Об'єднаних Націй і інших багатобічних і двосторонніх учасників, що вносять внесок у реалізацію пріоритетних програм;

g) надання допомоги в подальшому зміцненні національного інституціонального й суспільного потенціалу та механізмів моніторингу, заохочення й захист прав людини, зміцненні системи правосуддя й примирення, у тому числі в інтересах жінок і дітей, а також спостереження за положенням в області прав людину й подання відповідних доповідей;

h) сприяння в наданні надзвичайної допомоги й допомоги у відновленні потреб тиморского народу, приділяючи увагу найбільш уразливим шарам суспільства, включаючи внутрішньо переміщених осіб і жінок і дітей;

i) надання допомоги в здійсненні відповідних рекомендацій, що містяться в доповіді Генерального секретаря щодо забезпечення правосуддя й примирення, у тому числі допомоги Генеральній прокуратурі Тимора-Лешті, надавши групи досвідчених слідчих, поновлення виконання слідчих функцій колишньої групи по тяжких злочинах з метою завершення розслідувань незакритих справ про серйозні порушення прав людини, зроблених у цій країні в 1999 році;

j) здійснення співробітництва й координації з установами, фондами й програмами Організації Об'єднаних Націй, а також всіма відповідними партнерами, включаючи міжнародні фінансові установи й донорів, у виконанні вищезгаданих завдань, коли це необхідно, з метою максимального використання наданої та майбутньої двосторонньої й багатобічної допомоги Тимору-Лешті в постконфліктном мирострої;

k) забезпечення обліку гендерної проблематики й питань дітей і молоді в політиці, програмах і заходах Місії, разом з установами, фондами й програмами Організації Об'єднаних Націй, надання підтримки розробці національної стратегії по сприянню досягненню рівності між чоловіками й жінками й розширенню прав і можливостей жінок;

l) надання тиморскому народові об'єктивної й точної інформації, особливо відносно майбутніх виборів 2007 року, і надання допомоги в зміцненні потенціалу місцевих засобів масової інформації;

m) забезпечення — у межах своїх можливостей розгортання й у координації з міжнародними силами безпеки — безпеки й свободи пересування персоналу Організації Об'єднаних Націй і пов'язаного з нею персоналу й захист персоналу, засобів, об'єктів і майна Організації Об'єднаних Націй і гуманітарних активів, пов'язаних з операцією;

n) відстеження й огляд з діяльності, передбаченої в підпунктах (а)–(m) вище;

Рада Безпеки ООН 26 лютого одностайно прийняла резолюцію, що передбачає продовження мандата місії ООН на Східному Тиморі на 1 рік -і до 26 лютого 2011 року.

Відповідно до резолюції, РБ ООН призвав сторони Східного Тимора, зокрема політичних лідерів, продовжити спільні координації, взяти участь у політичному діалозі, прикласти зусилля для зміцнення миру, демократії й законності, сприяти стійкому соціально-економічному розвитку й сприяти національному примиренню.

У резолюції підтверджується, що перевірка й реформування органів безпеки Східного Тимора як і раніше дуже важливі, зокрема необхідно чітко розмежувати ролі й обов'язки військ національної оборони й національної поліції Східного Тимора, а також підсилити систему нагляду й підзвітності цих двох органів безпеки.

У третій декаді травня 2006 року на Східному Тиморі відбулася ескалація суспільних безладь, викликана звільненням військовослужбовців. У результаті безладь багато хто загинув. 25 серпня 2006 року РБ ООН одностайно прийняла резолюцію й вирішила встановити на Східному Тиморі ТООНСТ, до складу якої головним чином входять поліцейські сили. Місія відповідає за сприяння уряду Східного Тимора в захисті соціальної стабільності. Спочатку строк мандата ТООНСТ становив 6 місяців, після цього він неодноразово продовжувався.

Метод фінансування: нарахування внесків, що підлягають внесенню на Спеціальний рахунок. Затверджений бюджет на період з 1 липня 2010 року по 30 червня 2011 року: 206 311 600 дол. США (брутто).

 Склад та чисельність місії.

Загальна санкціонована чисельність:

Рада Безпеки вирішила, що ІМООНТ буде мати у своєму складі відповідний цивільний компонент, у тому числі до 1608 поліцейських, і початковий компонент чисельністю до 34 офіцерів зв'язку й штабних офіцерів.

Станом на 31 жовтня 2010 року до складу місії входили :

військовослужбовці - 1 513 (з них поліцейські - 1 485; військові спостерігачі - 33); міжнародний цивільний персонал - 355; місцевий цивільний персонал - 891 і добровольці ООН - 175

Примітка: статистика щодо міжнародного й місцевого персоналу станом на 31 липня 2010 року.

Країни, що надали військовий персонал:Австралія, Бангладеш, Бразилія, Індія, Китай, Малайзія, Непал, Нова Зеландія, Пакистан, Португалія, Сьєрра-Леоне, Фіджі, Філіппіни

Країни, що надали співробітників цивільної поліції:Австралія, Бангладеш, Гамбія, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Індія, Йорданія, Іспанія, Італія, Ємен, Китай, Киргизстан, Малайзія, Намібія, Непал, Нова Зеландія, Пакистан, Португалія, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Сальвадор, Самоа, Сенегал, Сінгапур, Таїланд, Туреччина, Уганда, Україна, Уругвай, Фіджі, Філіппіни, Хорватія, Шрі-Ланка, Ямайка.

Миротворчий персонал МВС України:
чисельність, національні правові підстави участі.

«...надіслатимиротворчий  персонал  з  працівників   органів внутрішніх  справ  України  до  складу  міжнародного поліцейського компоненту  Тимчасової  адміністрації  ООН   у   Східному   Тиморі загальною чисельністю до 15 осіб» (відповідно до Указу Президента України «Про направлення миротворчого персоналу  для участі України в Тимчасовій адміністрації Організації Об'єднаних Націй у Східному Тиморі» від26 квітня 2000 року N 624/2000)

На даний час озброєний миротворчий персонал з числа працівників МВС складає 13 осіб.

Правові підстави:

• Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» від 23 квітня 1999 року N 613-XIV
• Указ Президента України «Про направлення миротворчого персоналу для участі України в Тимчасовій адміністрації Організації Об'єднаних Націй у Східному Тиморі» від 26 квітня 2000 року  N624/2000
• Наказ МВС України «Про організаційне забезпечення миротворчої діяльності МВС України» від 7 грудня 2003 року№ 1490.