Warning: "continue" targeting switch is equivalent to "break". Did you mean to use "continue 2"? in /web/smc.naiau.kiev.ua/www/old_dir/core/components/minifyx/munee/vendor/tedivm/jshrink/src/JShrink/Minifier.php on line 227

Національний персонал МВС України у міжнародній миротворчій операції ООН з підтримання миру і безпеки в ДР Конго

 

 

 

В період з 06 квітня по 18 липня 1994 року в республіці Руанда було скоєно акти геноциду проти народу хуту (вбито близько 1 000 000 осіб) та сформувано  новий уряд. Близько 1,2 мільйона представників народності хуту, включаючи осіб, які брали участь в геноциді, бігли до сусіднього району - провінції Ківу, яка розташована на сході Демократичної Республіки Конго, колишній Заїр.

31 жовтня 1996 року народ тутсі, із допомогою підтримки з Руанди, розпочали повстання в ході якого збройні підрозділи під керівництвом Лорана-Дезіре Кабіли протистояли армії президента Мобуту Сесе Секо. В боях за місто Гома використовувалась артилерія.

18 травня 1997 року війська Кабіли за сприяння Руанди та Уганди захопили столицю держави – місто Кіншаса, і через два дні він оголосив себе президентом Демократичної республіки Конго (ДРК).  Дані події, в історії, називають Першою конголезькою війною.

В серпні 1998 року, в провінціях Ківу спалахнуло повстання колишніх соратників Кабіли народності тутсі проти уряду Кабіли.  За лічені тижні повстанці захопили великі райони країни. Такі країни, як Ангола, Зімбабве, Намібія і Чад обіцяли надати президенту Кабілі військову підтримку, проте заколотники утримували контроль над східними районами країни. В той же час, Руанда і Уганда підтримали повстанський рух, який називався Конголезьким об'єднанням за демократію (КОД). Дані події, в історії, називають Другою конголезькою війною. Під час цієї війни широко практикувались масові розчленування людей. До теперішнього дня продовжуються дискусії чим являлося повстання тутсі: повстанням народу тутсі чи інтервенцією Руанди та Уганди в Демократичну республіку Конго. Більшість свідків та проведених досліджень даних подій вказують на те, що реальну владу на місцях здійснювали не тутсі, які здійснювали повстання, а угандійські та руандійські офіцери, які були зацікавленні в розгортанні даного конфлікту.

В цьому ж році, Рада Безпеки ООН закликала до припинення вогню і виведення іноземних військ, а також звернулася до даних держав з настійним закликом не втручатися у внутрішні справи країни.

16 січня 2001 рокуна засіданні військової ради було вбито президента Демократичної республіки Конго –  Лорана-Дезіре Кабілу, його наступником став його 29 річний син – Жозеф Кабіла.

20 липня 2012 року було підписано мирну угоду між президентом Жозефом Кабілою та руандійським президентом – тутсі Полем Кагаме про вивід 20 тисячної армії руандійської армії, офіційне визнання та організацію тутсі на території ДРК (включення їх підрозділів до складу діючої армії), а також розброєння озброєних формувань хуту. 

 

МООНДРК

Після того, як в липні 1999 року Демократична Республіка Конго і п'ять держав регіону (Ангола, Зімбабве, Намібія, Руанда і Уганда) підписали лусакські угоди про припинення вогню, Рада Безпеки ООН в своїй резолюції 1279 від 30 листопада 1999 постановила заснувати Місію організації Об'єднаних Націй в Демократичній Республіці Конго (МООНДРК), яка спочатку повинна була планувати операції зі спостереження за припиненням вогню і роз'єднанням сил і підтримувати зв'язки з усіма сторонами Угоди про припинення вогню. Згодом в ряді резолюцій Рада розширювала мандат МООНДРК, з тим щоб вона могла спостерігати за ходом здійснення Угоди про припинення вогню і виконувати численні пов'язані з цим додаткові завдання.

30 липня 2006 року в країні вперше за 46 років відбулися вільні і чесні вибори в ході яких громадяни обрали 500 депутатів Національної асамблеї.

29 жовтня після проведення другого туру президентських виборів і врегулювання виниклих правових проблем переможцем був оголошений президент Жозеф Кабіла (син покійного Лорана-Дезіре Кабіли, вбитого в 2001 році). Вцілому, ці вибори стали одним з найскладніших в історії виборчих процесів, які допомагала проводити Організація Об'єднаних Націй.

Після виборів МООНДРК зберігала свою присутність на місцях і продовжувала вирішувати цілий ряд задач, що стосуються політичних і військових питань, верховенства права і зміцнення потенціалу, як це було передбачено в резолюціях Ради Безпеки, в тому числі, намагаючись врегулювати триваючі конфлікти в ряді провінцій ДРК.

 

МООНСДРК (MONUSCO) 

1 липня 2010 року МООНСДРК (United Nations Organization Stabilization Mission in the DR Congo) приступила до виконання своїх обов'язків в якості спадкоємиці попередньої миротворчої операції ООН - Місію Організації Об'єднаних Націй в Демократичній Республіці Конго (МООНДРК). Перехід стався відповідно до Резолюції 1925 (2010) Ради Безпеки ООН від 28 травня, як новий етап розвитку держави. Новій місії було дозволено використовувати всі необхідні кошти на виконання мандата, метою якого, крім іншого був захист цивільного населення, співробітників гуманітарних операцій і захисників прав людини від безпосередньої загрози фізичного насильства, а також надання підтримки уряду ДРК в його роботі по стабілізації і консолідації мирного процесу.

Далі по тексту Рада постановила, що, крім відповідних компонентів з цивільних питань, питань судової системи і виправних установ, МООНСДРК може включати не більше 19 815 військовослужбовців, 760 військових спостерігачів, 391 поліцейського і 1050 співробітників сформованих поліцейських підрозділів. Подальша реорганізація МООНСДРК буде визначатися фактичним розвитком ситуації, в тому числі: завершенням поточних військових операцій в провінціях Ківу і в провінції Східна; підвищенням потенціалу уряду в справі захисту населення, а також консолідацією державної влади по всій території країни.

У зв'язку з тим, що країна і район Великих озер зокрема, продовжували страждати від безперервно виникаючих конфліктів,  Рада Безпеки в своїй Резолюції 2098 постановила, що до складу МООНСДРК на початковий період в один рік і в межах максимальної затвердженої чисельності військ в 19 815 осіб буде включена «бригада оперативного втручання» в складі трьох піхотних батальйонів, однієї артилерійської батареї і однієї роти спеціального призначення та розвідки, яка буде знаходитися під прямим керівництвом Командувача сил МООНСДРК і завдання якої полягатиме в нейтралізації збройних груп з метою  зниження загрози створюваної збройними групами для державної влади і безпеки цивільних осіб в східній частині Демократичної Республіки Конго, і в створенні умов для діяльності по стабілізації. Крім того, завдання бригади – проводити цільові наступальні операції для нейтралізації озброєних угруповувань. Бригада має право діяти самостійно або спільно з конголезькими збройними силами. Також передбачалося, що Рада ООН розгляне питання щодо продовження мандату бригади оперативного втручання понад один рік – за результатами діяльності протягом початкового періоду і з врахуванням того, чи вдасться демократичній республіці Конго досягти прогресу в здійсненні своїх зобов’язань щодо досягнення миру і безпеки для регіону.

Рада Безпеки ООН також постановила, що МООНСДРК повинна зміцнювати присутність своїх військових, поліцейських і цивільних компонентів в східній частині ДРК і скорочувати, в максимально можливій для здійснення свого мандата ступеня, присутність в районах, які не постраждали від конфліктів, зокрема в місті Кіншаса і західній частині ДРК.

         Резолюція 2098 рішуче засуджує озброєні угруповування «М23», «Демократичні сили звільнення Руанди (FDLR)», «Армію опору Бога (LRA)» та інші озброєнні угруповування, які постійно здійснюють акти насилля та порушують права людини.

28 березня 2014 року в своїй резолюції 2147 (2014) Рада Безпеки ООН постановила продовжити мандат МООНСДРК в ДРК до 31 березня 2015 року, включаючи, як виняток і без створення прецеденту або нанесення шкоди узгодженим принципам підтримання миру, її бригаду оперативного втручання, в межах санкціонованої чисельності військ в 19 815 військовослужбовців, 760 військових спостерігачів та штабних офіцерів, 391 співробітника поліції і 1050 співробітників сформованих поліцейських підрозділів.

У той же час Рада Безпеки наголосила на необхідності розробки чіткої стратегії виходу і постановила, що в майбутньому, питання реорганізації МООНСДРК і зміни її мандата повинні вирішуватися виходячи з розвитку ситуації на місцях, із врахуванням досягнення прогресу в реалізації цілей відповідно до трьох пріоритетних завдань, які стосуються захисту цивільного населення, стабілізації та сприянню здійснення Рамкової угоди про мир, безпеці і співробітництву.

В березні 2018 року Рада Безпеки ООН, будучи як і раніше глибоко стурбованою, стійко зберігаючимися високими рівнями насильства і масштабами порушень і утисків прав людини і норм міжнародного гуманітарного права, засуджуючи, зокрема, ті з них, які пов'язані з навмисними нападами на цивільних осіб, широким поширенням сексуального та гендерного насильства, вербуванням і використанням дітей збройними групами і ополченнями, вимушеним переміщенням значної кількості цивільних осіб (понад 4,5 млн. осіб), позасудовими масовими стратами і довільними арештами, визнаючи їх пагубні наслідки щодо зусиль по стабілізації, відновленню і розвитку в ДРК, засуджуючи активізацію діяльності озброєних груп, включаю ріст насилля щодо місцевого населення та нападів на миротворців Організації об’єднаних націй і збройні сили ДРК проголосувала за Резолюцію №2409 (2018).

         Відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН №2409 (2018) від 27 березня 2018 року мандат місії та її бригади оперативного втручання  продовжено до 31 березня 2019 року.

МАНДАТ МООНСДРК:

-         Захист цивільного населення, якому загрожує фізичне насильство, приділяючи особливу увагу особам, які знаходяться в таборах для тимчасово переміщених осіб та біженців, співробітникам гуманітарних організацій і правозахистникам;

-         Здійснення Угоди від 31 грудня 2016 року і підтримка виборчого процесу. Згідно чинної угоди – вибори президента ДРК – 23 грудня 2018 року, а передача влади – 12 січня 2019 року ;

-         Захист Організації Об’єднаних націй. Забезпечувати зихист персоналу, приміщень, об’єктів та майна ООН, безпеку та свободу пересування персоналу ООН;

-         Стабілізація і РДР (роззброєння, демобілізація та репатріація іноземних комбатантів). Продовжувати співробітництво з урядом ДРК з метою виконання плану дій щодо запобігання і припинення вербування та використання дітей і сексуального насилля з боку збройних сил ДРК. Підтримувати процес розброєння, демобілізації, репатріації, розселення і реінтеграції іноземних комбатантів;

-         Реформа сектору безпеки. Проведення реформи поліції і сприяння створенню Генерального секретаріату з питань безпеки та громадського порядку. Сприяння реформі сектору безпеки, що дозволить забезпечити безпеку, охорону громадського порядку та правосуддя для всіх, включаючи жінок, дітей та уразливих груп населення. Розробка «дорожньої карти» проведення реформи сектору безпеки. Надання підтримки в реформуванні армії, з метою підвищення її звітності, боєздатності, самодостаточності та рівня підготовки;

-         Режим санкцій. Здійснювати контроль за дотримання ембарго на зброю згідно п.1 Резолюції 2293(2016) у співробітництві з Групою експертів передбаченою резолюцією 1533(2004).         

 

Основні завдання, над якими працює поліцейський персонал місії ООН у ДР Конго на поточний період:

 

-         Реформування Національної поліції Конго;

-         Розробка проектів законодавчих актів про Національну поліцію Конго;

-         Підтримання правопорядку та зебезпечення безпеки баз та штабів ООН силами FPU;

-         Забезпечення безпеки персоналу ООН;

-         Планування, координація та контроль виконання службових задач сформаваними поліцейськими підрозділами;

-         Організація тренувань та занять з особовим складом сформаваних поліцейських підрозділів з метою підвищення їх оперативних спроможностей;

-         Підготовка курсантів та особового складу Національної поліції ДР Конго у навчальних центрах (м. Кіншаса, Букаву, Гома, Кананга, Матаді, Бунія, Кісангані, Касангулу);

-         Захист цивільного населення;

-         Стабілізація та відновлення державного устрою на сході та заході країни;

-         Спостереження за виконанням ембарго на озброєння,

-         Спостереження та допомога (небезпосередня участь)  Національній поліції Демократичної Республіки Конго щодо пошуку та затримання осіб, які підозрюються у військових злочинах під час війни.

 

СКЛАД ТА ЧИСЕЛЬНІСТЬ МІСІЇ:

Санкціонована чисельність персоналу

  (згідно Резолюції Ради Безпеки ООН №2409 (2018) від 27 березня 2018 р.):

 

  • Ø чисельність військового і поліцейського персоналу - 18 316:

-         військовослужбовці - 16 215;

-         військові спостерігачі та штабні офіцери - 660;

-         поліцейські - 391;

-         співробітники сформованих поліцейських підрозділів - 1050;

 

  • Ø цивільний персонал – 4387:

-         міжнародні цивільні службовці – 910;

-         місцеві цивільні службовці – 2970;

-         експерти місії – 187;

-         добровольці Організації Об'єднаних Націй – 320.  

 

Країни, що надали персонал:

 

Військовий персонал

Південна Африка, Бангладеш, Бельгія, Бенін, Болівія (Багатонаціональна Держава), Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Канада, Китай, Єгипет, Сполучені Штати Америки, Франція, Гана, Гватемала, Гвінея, Індія , Індонезія, Ірландія, Йорданія, Кенія, Малаві, Малайзія, Малі, Марокко, Монголія, Непал, Нігер, Нігерія, Пакистан, Парагвай, Перу, Польща, Чехія, Об'єднана Республіка Танзанії, Румунія, Сполучене Королівство Великого Бретані та Північної Ірландії, Сенегалі, Сербії, Шрі-Ланки, Швеції, Швейцарії, Тунісу, України, Уругваю, Ємену та Замбії.

 

Співробітники поліції

Бангладеш, Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Кот-д'Івуар, Єгипет, Франція, Гвінея, Індія, Йорданія, Мадагаскар, Малі, Нігер, Нігерія, Центральноафриканська Республіка, Румунія, Російська Федерація, Сенегал, Швеція, Швейцарія, Чад, Того, Туніс, Туреччина , Україна та Ємен.

  

Загальна кількість загиблих в місії – 150.

 

Миротворчий персонал МВС України:

чисельність, національні правові підстави участі

 

На даний час неозброєний миротворчий персонал з числа працівників МВС України складає 05 осіб (усі - військовослужбовці НГУ), виконують обовязки у складі поліції ООН та займають наступні посади:

1.підполковник НГУ Кривощапов С.О. – Офіцер зв’язку зі сформованими підрозділам поліції ООН (FPU Liaison officer), м. Бені, (Схід країни).

2.підполковник НГУ Тилічко І.В. – Тренер адвайзер (Trainer Adviser),       м. Кісангані (Північ країни).

3.майор НГУ Шелудько Д.С. – Офіцер зв’язку зі сформованими підрозділам поліції ООН (FPU Liaison officer), м. Кіншаса, (Захід країни);

4.майор НГУ Болотін В.С.– Заступник начальника логістики поліції ООН, (Deputy Chief of Logistics UNPOL), м. Кіншаса, (Захід країни);

5.майор НГУ Романишин Д.Ю. – Заступник начальника відділу кадрів поліції ООН (Deputy Chief of Personnel and Administration Unit UNPOL),              

м. Кіншаса (Захід країни);

 

Правові підстави:

Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» від 23 квітня 1999 року N 613-XIV;

Указ Президента України «Про направлення миротворчого контингенту і миротворчого персоналу для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй
в Демократичній Республіці Конго та миротворчого контингенту для участі України в Тимчасових силах Організації Об'єднаних Націй у Лівані»
від 20 червня 2000 року № 806/2000;

Наказ МВС України «Про організаційне забезпечення миротворчої діяльності МВС України» від 7 грудня 2003 року№ 1490.